WAA-Африка 2014. Частина друга. Установка і приготування

Ферма-готель «Хакос», Намібія, 25 травня 2014 року

Нашу першу ніч на Хакосі ми витратили на насолоду зоряним небом неозброєним оком, а також на його зйомку стаціонарною камерою. А коли після полуночі біля південно-східного горизонту з’явилося кілька хмар, ми сприйняли це як знак природи, що треба б все-таки піти поспати. Позаду був довгий напружений день (на нас це було буквально «намальовано»).

Схід Сонця над Хакосом близько шести тридцяти місцевого часу навряд чи хтось спостерігає. Перший погляд з кімнати найчастіше падає на вже залитий сонячним світлом ландшафт, що мирно і спокійно розстелився навколо ферми.
Так, Сонце тут, до речі, сходить «праворуч» і йде «вліво». Але «право» це все одно схід, а «ліво» – захід. Це просто тому, що тут, в південній півкулі земної кулі, Сонце переміщається в північній частині неба, а не в південній. До такого, однак, ми давно вже звикли: не в перший раз сюди приїжджаємо.
Після, як звичайно, хорошого ситного сніданку в затишній їдальні ферми, в наших планах – виключно розпакування та встановлення інструментів. Детальніше ферму і її оснащення я представлю далі, у більш пізніх частинах своєї розповіді. Тут же попередньо зауважу наступне:

– На фермі Хакос є дві обсерваторії (з розсувними дахами). Одна з них – обсерваторія імені доктора Ганса Веренберга (Dr. Hans Vehrenberg-Sternwarte), вона – під оренду. Друга обсерваторія – приватна, використовується членом нашого астроклуба і його віце-президентом Томасом Шрьофлем (Thomas Schröfl) на пару з одним нашим німецьким колегою. Ще одна, третя обсерваторія знаходиться в процесі будівництва, четверта – в плані.
– Крім того є тут ще велика Міжнародна Любительська обсерваторія – Internationale Amateursternwarte (IAS), яка сама по собі є окремою спільнотою і про яку я ще розповім.
– Навколо ферми є кілька настановних майданчиків зі стаціонарними колонами-стовпами.
– Крім того, там же, навколо ферми можна природно встановити і скільки завгодно телескопів на власних штативах.

Наші телескопи поділялися на три категорії:

– Привезені з собою малі інструменти (меншість)
– Телескопи з величезного інструментального парку Крістофа Нідерхаметнера (Christoph Niederhametner), які зіскладовані на Хакосі в перманентному очікуванні (в сплячому режимі 🙂 ); з них ми цього разу використовуємо п’ять
– Телескопи самої ферми Хакос, які ми орендуємо, або ті, що встановлені на одній з обсерваторій ферми і належать WAA-членам.

Все, досить теорії. У нас буде достатньо інструментів, але для початку ми повинні всі їх встановити. Деякі ще – в ящиках упаковані. Складені ж на Хакосі прилади ми спочатку повинні витягти з складських приміщень. Словом, за роботу!
Стовпи навколо ферми встановлені не фіксовано, а монтуються до бетонних плит в землі за допомогою складної процедури, розробленої Фрідгельмом Хундом (Friedhelm Hund), розробником програмного забезпечення і співробітником ферми. Не завжди умови тут такі, що сталеві колони доцільно постійно тримати на вулиці.
І з доставленими інструментами також необхідно ще дещо зробити перш, ніж монтувати. Ми трохи переобладнали простору альтанку, де ми зазвичай за полудням робимо кавову паузу, в імпровізовану майстерню (не те, щоб тут, на Хакосі, не було маси цих майстерень, але для наших цілей було достатньо і такої).
На один вільний спостережний майданчик у чудовому садку обсерваторії піде 10-ти дюймовий «Мид» LX-90, який ми орендуємо у ферми. Поруч стоїть 16 дюймовий Добсон, але ми його не використовуємо. Він вступає в роботу при пропонованих тут публічних екскурсіях по зоряному небу.
Чотири стовпи-колони встановлюються з південної сторони ферми. Звучить спочатку парадоксально, у всякому разі, у нас таке положення відповідає північ. Однак південне небо показує свої цікаві об’єкти в його відносно навколополярній області, а, крім того, головне – народ, який приїжджає подивитися на південне небо, північне цікавить не особливо. Отже, встановлюємо інструментарій на південь від ферми. Тут і починається на даний момент жваве будівництво.
Орієнтування на південь – справа тут зовсім не тривіальна: адже ніякої південної Полярної зірки не існує. На відстані приблизно два кілометри від ферми до стовпа прикріплена автомобільна шина. Напрям на неї приблизно відповідає напрямку на південь.
Подальше точне південне орієнтування телескопа проводиться вже потім, тільки з використанням функції «полярного ре-алігмента» («Polar re-align»-Funktion) монтування – так правильно. Лише після цього все вже дійсно піде гладко.

Противаг брати з собою не було потреби: на місці їх – достатньо. На Хакосі був розвинений і один прекрасний метод виготовлення противаг – з консервних банок з заповненням.
Інструменти на південь від ферми починають знаходити свою форму і незабаром нагадують войовничу артилерійську батарею…
Однак сучасним телескопам потрібно для астрофотографії більш ніж тільки колони, монтування та тубус. До цього, зрозуміло, додаються також фотокамера, автогід і комп’ютер, плюс – велика кількість кабелю. З-за дрібних домашніх тварин, які люблять гризти насамперед останній, більш-менш надійна прокладка кабелю вкрай бажана.
Так, сьогодні вдень є ще кілька хмар. Але вони зникнуть ввечері і не з’являться на небі до кінця тижня.
На заході від ферми є ще один, п’ятий стовп-колона (на ньому я будую один з телескопів Крістофа для моїх власних знімків), місце для 12-дюймового LX-200 і насамперед для 24-дюймового Добсона Біркмайера.
Незважаючи на велику вагу встановлення 12-дюймового Мид LX-200 відбувається швидко. Ми його використовуємо для візуальних спостережень і знімків веб-камерою планет Марса і Сатурна.
Тепер – до встановлення 24-дюймового Добсона.
Цей інструмент приносить нам велике задоволення при візуальних спостереженнях.

Навіть Томас Шрьофль включає свою обсерваторію в справу.

Готово. Інструменти чекають темряви.

Під час барвистих вечірніх сутінків, яким я ще маю присвятити окремий розділ, ми вечеряємо.

Ми дійсно молодці :-). Всі інструменти без проблем працюють вже у першу ніч після установки. Працювали ж професіонали! 😉 Самопохвала тут дозволяється! І вітання – насамперед Крістофу, як шефові технічного забезпечення команди (з його майже невичерпним складом астро-аксесуарів і дрібниць) і Фрідгельму. Так що в цю другу (з семи) спостережну ніч очікуємо вже багато прекрасних астрофотографій.

Загалом, як вже було сказано, з цього моменту підуть ясні, багаті спостереженнями ночі з безліччю класних астрономічних фотографій і чудових візуальних вражень. У кожного фотографа є свій власний прилад, а також і для візуальних спостережень інструментів є в достатній кількості. Таким чином ночі пройдуть не тільки незабутньо, але ще й, насамперед, спокійно – незважаючи на наше неспання, яке, тим не менш, більш сприяє відпочинку, ніж деякі неспокійні сни в неспокійному місті.
Інструменти залишаться, звичайно, встановленими весь тиждень; вони будуть просто накриватися після використання (не раніше трьох ранку) і наступного вечора відразу будуть готові до спостережень. Так що наступні дні будуть вже набагато легшими.

(Примітка перекладача. Більше ілюстрацій до матеріалу тут: http://www.waa.at/bericht/2014/05/20140523-30nam/02_aufbau/index.html .
клікайте на фото для відкриття повного зображення)

Далі буде…

Олександр Пікхард (Alexander Pikhard)

Переклад з німецької – Вячеслав Астров-Чубенко (Slav Astrov)

Share on Facebook0Tweet about this on Twitter0Email this to someoneShare on Google+0

You may also like...

By continuing to use the site, you agree to the use of cookies. more information

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close