WAA-Африка 2014. Частина шоста. День на Хакосі

Ферма-готель «Хакос», Намібія

Зараз у моїй розповіді з Намібії існує коротка «інтермедія» без астро-фото. Мені хотілося б описати один день на фермі-готелі Хакос. Утримаюсь від опису самої ферми, її інтер’єру, астрономічних та інших приміщень. Існує дуже хороший веб-сайт, на якому можна все це побачити і прочитати (по-німецьки): www.hakos-astrofarm.com/hakos_d.htm .

Так що я опишу можливе проведення всього дня – як він тут проходить, якщо хочеш не тільки насолодитися нічним небом, але і відпочити (так, і це тут можливо). До відпочинку, звичайно, відноситься і довгий сон після насиченої ночі спостережень. Відповідно і сніданок на астро-фермі дуже розтягнутий в часі.
Прокидається народ, таким чином, коли хоче – без жодного контролю годин. У будь-якому випадку, прокидається, коли вже зовсім світло – адже Сонце тут сходить дуже рано (та й деякі особливо стійкі є, які тримаються до самого сходу). Поряд зі звичайними ранковими ритуалами, на яких ми зупинятися не будемо, за програмою йде збереження фотографій. Включаємо ноутбук, стик – в юесбі, копіюємо файли і відразу ще одне збереження на додатковий переносний жорсткий диск.
Зовні дуже світло і перший погляд, природнім чином, падає на гори Хакоса з півдня (тут у моєму оповіданні з’являються кілька панорам-прокручувань; якщо ваш браузер їх не зовсім правильно відображає, залишається тільки, схоже, скористатися слушним браузером, вибачайте!)
Потім йде сніданок; деякі вже закінчили його, інші тільки йдуть, треті прийдуть ще пізніше. Перед першим ковтком кави ніхто особливо не розмовляє. Тільки після того починається обмін досвідом щодо останньої ночі – тим більше, якщо в ній було щось особливо примітне.
Їжа за одним з двох великих столів у їдальні є подією, що зміцнює, так би мовити, командний дух. Страви (як сніданок, так і вечеря) знаходяться в центрі столу на його великій круглій частині, яка крутиться. Це вимагає деякої вправності! Перш за все, перед першим ковтком кави це – певне випробування, але раз за разом ми і тут (у «лові їжі», тобто) набираємося досвіду.
Розклад дня на Хакосі для відвідувачів є абсолютно вільним (тобто його немає). Єдиний час, до якого всім бажано зібратися це – пізня вечеря. До цього існує маса можливостей вільного проведення часу: спати, читати, обробляти знімки, здійснювати піші прогулянки. Просто ні про що не думати, давши своїм душі і розуму повний спокій… Телевізора і газет немає, що саме по собі – відпочинок. Але є інтернет, так що зв’язок із світом все-таки присутній – а шкода, власне, адже інакше все це ще більше нагадувало б місію на Марс.
Давати своїм душі і тілу повний спокій найкраще в чудовому садку ферми – фактично оазисі в пустелі.

  

  

Рослини тут, знайомі нам за власними садками і терасами, створюють цілком домашню атмосферу, не дивлячись на те, що природне середовище проживання для них – саме тут! Багато наших балконних рослин спочатку походять з Африки.
На фермі можна взагалі забути, що ми знаходимося в Африці: адже ми розмовляємо по-німецьки і живемо по-європейськи. Але це – все ж Африка, і було б помилкою жити тут, не враховуючи цього. Ну ось, наприклад, яка тут ситуація з домашніми тваринами? На фермі ніяких диких тварин ми не зустрінемо, але фауна тут все ж цікава. Тут живуть птахи, дрібні гризуни, плазуни і комахи.
Ферма Хакос знаходиться на краю плоскогір’я Кхомас, у якого середня висота над рівнем моря сягає близько 2000 метрів. Плоскогір’я закінчується 2347 метрової горою Гамсберг – «Столова гора», найбільша височина гір Хакос – і Великим Уступом круто, з близько 1000 метрів спадає в пустелю Наміб.
Місцевість, де розташована ферма, має степовий ландшафт, і пропонує мандрівникам прекрасні види і сюжети для зйомок. Однак обережно: ми зустрічаємося тут із справжньою Африкою – суворою, дикою, небезпечною.
З виходом за межі ферми дуже швидко стає зрозуміло, наскільки важко що-небудь отримати з цієї небагатої землі.
Однак ця земля має і чарівний ландшафт, який є аж ніяк не неживим.
Ну і вид!

Дві пам’ятки Хакоса: «Столова гора» Гамсберг і одиноке дерево.

В іншому напрямку пролягає «Планетний шлях».
З точки «Вальтера» можна насолодитися приголомшливим круговим оглядом на ферму і гори Хакос.
Звідси до ферми і Міжнародної Аматорської обсерваторії (IAS) вже досить далеко.
Пора назад, до того, як зайде Сонце. Короткі сутінки тут можуть швидко привести до летального результату!
До 17.15 наша група зустрічається за вечерею, яка відбувається відразу після заходу Сонця. У цей момент починається невелика суєта.

Інструменти були готові до роботи ще до вечері.

За вечерею обговорюються враження дня і плани на майбутню ніч. Так багато ми не говоримо ні вдень, ні вночі. Ми і в думках своїх знаходимося ще як в пережитому, так і вже в прийдешньому. Чудовий, насичений час ми тут проводимо.

(Примітка перекладача. Більше ілюстрацій до матеріалу тут: http://www.waa.at/bericht/2014/05/20140523-30nam/06_hakos/index.html )

Далі буде

Олександр Пікхард (Alexander Pikhard)
Переклад з німецької – Вячеслав Астров-Чубенко (Slav Astrov)

Share on Facebook0Tweet about this on Twitter0Email this to someoneShare on Google+0

You may also like...

By continuing to use the site, you agree to the use of cookies. more information

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close