WAA-Африка 2014. Частина сьома. Туманності

Ферма-готель «Хакос», Намібія

Туманність Тарантул, NGC 2070. 26. 5. 2014. Canon EOS 70D, 24 x 60 секунд с 3200 ISO. Фрагмент

Туманності вважаються найкрасивішими, але також і найважчими для фотографування об’єктами глибокого космосу (deep sky, або – буквальний переклад з англійської: «глибокого неба»). Безліч форм і фарб, здається, не має меж, і тут ми бачимо, фактично, хаос Всесвіту в найгарнішій його формі. За рідкісним винятком, туманності, які були відзняті тут, перебувають у Чумацькому Шляху по космічному сусідству з нами.

З точки зору астрофізики ми розрізняємо чотири типи туманностей:
Емісійні туманності
: міжзоряний газ світиться під дією випромінювання прилеглих зірок (рекомбінаційне випромінювання). Основний колір тут – темно-червоний, лінія водню Hα з довжиною хвилі близько 656.3 нм. Але свій внесок вносять також кольори сірки, двічі іонізованого кисню (OIII) або лінії Hβ водню.
Відбивні туманності: міжзоряні газ і пил відображують світло прилеглих зірок. Ці туманності світяться світлом опромінюючих їх зірок, і їх забарвлення залежить від кольору цих зірок. Емісійні і відбивні туманності дуже поширені в областях зореутворення.
Темні туманності: міжзоряний газ і пил поглинають світло далеких об’єктів (зірки Чумацького Шляху, світлі туманності), і при цьому самі не світяться. Вони виглядають як «дірки» в небі, при цьому перебуваючи завжди на передньому фоні.
Планетарні туманності: по фізичній суті – ті ж емісійні туманності, але являють собою скинуті оболонки старих зірок. Світіння цих туманностей збурюється оголеними ядрами зірок (білими карликами).

Вираз «для кожного телескопа є свій об’єкт» якнайкраще підходить саме до туманностей. Тут є об’єкти величезної різноманітності за розмірами та яскравістю. Деякі з них занадто великі для вибраних комбінацій сенсорів і фокусної відстані об’єктива, інші – надто малі. Деякі настільки яскраві, що і дуже короткої експозиції достатньо для отримання цілком виразного та інформативного знімка, інші настільки слабкі, що для їх зйомки знадобилася б експозиція в кілька ночей. Деякі також і хитромудрі, так як вони володіють великим перепадом яскравості, а значить великою областю контрастів.
А зараз – кілька обраних об’єктів на південному небі, які підходять для комбінації APS-C сенсор при 750 мм фокусної відстані.

Емісійні туманності

Серед емісійних туманностей південного неба різко виділяється туманність Тарантул (NGC 2070 або 30 Золотої Риби) в сузір’ї, відповідно, Золота Риба (Doradus). При своїх розмірах 40′ x 25′ і видимою зоряною величиною (наскільки таке визначення взагалі має сенс для туманностей) приблизно 8m її можна порівняти з такими ж об’єктами, скажімо, у Стрільці. Тільки вона знаходиться у Великій Магеллановій Хмарі на відстані 160 000 світлових років.
Наступний класичний об’єкт на південному небі – комплекс туманностей Ети Кіля, NGC 3372. Його можна побачити неозброєним оком, а в телескопі і фотографічно це – справжній гігант.

Kомплекс туманностей Ети Кіля, NGC 3372. 25. 5. 2014. Canon EOS 350D, 17 x 120 секунд с 1600 ISO.

Сама зірка Ета Кіля (η Carinae) є зіркою, яка знаходиться на дуже пізній стадії еволюції і постійно скидає свої зовнішні оболонки. (Примітка перекладача: існує підозра, що протягом найближчої тисячі років зірка вибухне як наднова.) Ці її оболонки видно в телескоп при великому збільшенні як туманність Гомункул (Homunculus Nebula), але для даної фотографічної конфігурації вони занадто малі.

IC 2944. 26. 5. 2014. Canon EOS 70D, 14 x 180 секунд с 3200 ISO.

«Бігаюча Курка» («Running Chicken») в Центавре, IC 2944 – також дуже важкий для спостереження, розтягнутий за площею об’єкт.

Багато цікавих туманностей є в сузір’ї Скорпіон: NGC 6193IC 4628, NGC 6334  («Котяча лапа»), і NGC 6357.

NGC 6334, “Котяча лапа”. 27. 5. 2014. Canon EOS 70D, 15 x 180 секунд с 3200 ISO.

Якщо і є якесь сузір’я на південному небі, в якому зібрані дійсно відомі туманності, так це – Стрілець (включаючи прилягаючі до нього ділянки неба). Тут є чотири справжніх класичних об’єкта цього роду: Туманність «Орел», M16; Туманність «Омега», M17; Туманність «Лагуна», M8 і Туманність «Трифід», M20.

M8 “Туманність Лагуна”. 28. 5. 2014. Canon EOS 350D, 10 x 180 секунд с 1600 ISO. Маленька туманність NGC 6526 справа внизу була б прекрасним об’єктом для великої фокусної відстані.

З цими туманностями, також як і з Ета Кіля, мій EOS 350D показує явну перевагу в порівнянні з 70D. Останній передає виразність туманностей, але без помітних кольорів – очевидно, він володіє подібною чутливістю до червоної та зеленої області спектра, так що кольори бліднуть. Старий 350D, незважаючи на свою «немодифікованість», червону ділянку спектра показує краще.

Відбивні туманності

Гарні відбивні туманності цього регіону неба розташовані в сузір’ї Південної Корони.

Ще більш красиві відбивні туманності розташувалися навколо Антареса в Скорпіоні, але для моєї конфігурації є занадто великими.

NGC 6726. 25. 5. 2014. Canon EOS 70D, 11 x 180 секунд с 3200 ISO.

Темні туманності

Серед багатьох маленьких і великих темних туманностей деякі розташувалися недалеко від відомих об’єктів. B86 при NGC 6520,  B287 південніше M7 і B72 («Туманність Змії»).

B72 “Туманність Змія”. 27. 5. 2014. Canon EOS 70D, 10 x 180 секунд с 1600 ISO.

Туманність Змії – маленьке доповнення до гігантської туманності Трубка, яка вже була показана в розділі про Чумацький Шлях.

Сузір’я Скорпіон з Туманністю Трубка в сусідньому Змієносці, на зображенні видно численні світлі і темні туманності.

Планетарні туманності і залишки наднових

Планетарні туманності занадто малі для 750 міліметрової фокусної відстані та для DSLR (Цифровий дзеркальний фотоапарат), виняток – цікавий об’єкт в сузір’ї Муха (Musca).

NGC 5189 “Планетарна спіраль”. 28. 5. 2014. Canon EOS 70D, 10 x 120 секунд с 3200 ISO.

У сузір’ї Вітрила (Vela) є величезний залишок наднової; його найяскравіша частина – «Туманність Олівець» NGC 2736.

У цю ж категорію потрапляють і «Шолом Тора», який є видимим і у нас – на зимовому небі.

NGC 2359 “Шолом Тора”. 30. 5. 2014. Canon EOS 70D, 10 x 180 секунд с 3200 ISO.

Ну і так далі – тут ще повно туманностей, які гідні фотозйомки…

(Примітка перекладача. Більше ілюстрацій до матеріалу тут: http://www.waa.at/bericht/2014/05/20140523-30nam/07_nebel/index.html ,  клікайте на фото для відкриття повного зображення)

Далі буде…

Олександр Пікхард (Alexander Pikhard)
Переклад з німецької – Вячеслав Астров-Чубенко (Slav Astrov)

Share on Facebook0Tweet about this on Twitter0Email this to someoneShare on Google+0

You may also like...

By continuing to use the site, you agree to the use of cookies. more information

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close