Ферма-готель «Хакос», Намібія, 30. 06. 2014
При поїздках на Хакос про планети думають не багато хто. А ось про Місяць думають всі – адже всі вибирають так, щоб його на небі не було. Його яскраве світло звело б нанівець весь блиск темного неба пустелі. Проте зовсім без Місяця все-таки не обходиться. На двадцяти трьох градусах південної широти екліптика в певні пори року (у червні) ввечері і вранці перпендикулярна до горизонту. Таке положення означає, що Місяця зовсім не видно тільки протягом одного-двох днів навколо молодика.
Тобто старий Місяць можна спостерігати майже до самого молодика, а молодий, відповідно, майже відразу після молодика. Останнє і сталося ввечері 29-го травня. Всі займалися пошуками першого тоненького місячного серпа.
З причини малої географічної широти небесні об’єкти заходили швидко.
Захід нового Місяця за гори Хакос – особлива насолода!
Молодий Місяць торкається гір.
Наступного вечора (30-го травня) ми стали свідками чогось, що на наших широтах бачити неможливо: майже дводенний місячний серп на повністю темному небі. Це відбувається лише на малих широтах завдяки дуже коротким сутінкам.
На наступні дні наростаючий Місяць відсував би наше спостереження глибокого космосу за часом все далі і далі в ніч. Але цього не відбудеться, так як завтра ми їдемо додому.
30 травня. Місяць з попільнистим сяйвом серед зірок.
(Примітка перекладача. Більше ілюстрацій до матеріалу тут:
http://www.waa.at/bericht/2014/05/20140523-30nam/14_mond/index.html)
Закінчення буде…
Текст і фото – Олександр Пікхард (Alexander Pikhard)
Переклад з німецької – Вячеслав Астров-Чубенко (Slav Astrov)
